неділя, 25 грудня 2016 р.

Нобелівська премія-2015: портрети лауреатів


 Нобелівська премія з хімії-2015 - тріо учених зі Швеції та США
Нобелівську премію 2015 року з хімії отримали учені Томас Ліндаль зі Швеції, Пол Мондрих із США і американець турецького походження Азіз Санджар за дослідження процесів відновлення (репарації) пошкодженої ДНК.
Репарація - особлива функція клітин, що полягає в здатності виправляти хімічні пошкодження і розриви в молекулах ДНК, пошкоджених під час нормального біосинтезу ДНК у клітині чи в результаті впливу фізичних чи хімічних агентів.
Учені, які розділили між собою премію, незалежно один від одного описали і пояснили механізми, за допомогою яких клітини "лагодять" свою ДНК і у такий спосіб захищають генетичну інформацію від пошкоджень. У 1960-і роки наукова спільнота була впевнена, що молекули ДНК є вкрай міцними і практично не змінюються протягом усього життя організмів. Біохімік Томас Ліндаль (народився в 1938 році), працюючи в Каролінському інституті, показав, що в роботі ДНК постійно накопичуються дефекти - отже, повинні існувати природні механізми "лагодження" молекул.
Азіз Санджар народився в 1946 році на південному сході Туреччини (на кордоні із Сирією) і згодом перебрався до США. Після отримання диплома лікаря в Стамбулі він кілька років пропрацював сільським лікарем, але в 1973 році зацікавився біохімією.
Пол Модрич (народився в 1946 році в штаті Нью-Мексико, США) знайшов спосіб, за допомогою якого клітини виправляють помилки в ДНК в процесі поділу.
Торік Нобелівська премія з хімії була присуджена Еріку Бетцигу, Штефану Хеллю і Вільяму Мернеру за розробку флуоресцентної мікроскопії високого розширення.

Нобелівська премія з медицини-2015 - Вільям Кембл, Сатосі Омура і Юю Ту
Лауреати Нобелівської премії з медицини та фізіології: ірландець Вільям Кембл і японець Сатосі Омура за відкриття в галузі боротьби проти паразитів, а також китаянка Юю Ту за відкриття в галузі боротьби з малярією.

Вільям Кембл, Сатосі Омура і Юю Ту // Sciencemag.org
Кембл і Омура отримають половину премії. Їм вдалося відкрити новий клас ліків на основі авермектинів - продуктів життєдіяльності грибів Streptomyces avermitilis, що допомогло в лікуванні інфекцій, які переносяться паразитичними черв'яками. Інша половина дістанеться китаянці Юю Ту.
У 2014 році Нобелівську премію в галузі медицини отримали норвезькі фізіологи Едвард і Мей-Брітт Мозери і британський невролог Джон О'Кіф за наукові роботи, що пролили світло на те, як мозок орієнтується в просторі.

Цікаві фати про близнюків

Цікаві факти про близнюків

Вчені стверджують, що кожна дев’яноста вагітність — двійнятами. При цьому
найчастіше близнюки народжуються у чорношкірих, і зовсім рідко — у представників азіатської раси. Вірогідність народження двійнят (особливо однояйцевих) збільшується з віком матері — максимальною вона стає до 40 років, потім падає. Така особливість організму, можливо, пов’язана з підвищенням рівня гормону гонадотропіну. Багато жінок, яких лікували від безпліддя гонадотропними гормонами, згодом народили двійнят. А ось те, що близнюки народжуються через покоління — міф. Генетична схильність до народження близнюків дійсно існує, але вона може не виявлятися через покоління.
Близнюки бувають монозиготними і дизиготними. Дизиготні — якщо були запліднені відразу дві яйцеклітини (зиготи), монозиготні — якщо була запліднена одна яйцеклітина, але потім вона розділилася на дві. Монозиготні близнюки завжди однієї статі, у них повністю співпадає генетичний набір, тоді як у дизиготних близнюків він співпадає тільки на 50%.
Уперше близнюки як об’єкт експериментів зацікавили науку в XIX столітті: у 1876 році англійський вчений Ф. Гальтон опублікував наукову працю «Історія близнюків як критерій відносної дії природи і виховання». З тих пір було поставлено сотні експериментів за допомогою «близнюкового методу» — він і нині є основним способом відбору інформації про роль спадковості і дії середовища на людину.
Найнадійніший варіант — дослідження розлучених монозиготних близнюків: генетичний набір у них однаковий, а умови виховання відрізняються. Така пара із США була описана в 1922 році: дівчинки Джесі і Дратуй були в двотижневому віці віддані на виховання в різні сім’ї і перший раз зустрілися, коли їм було по вісімнадцять років. Вони жили в різних за достатком сім’ях, здобули різну освіту. Проте у них виявився приблизно однаковий рівень інтелекту, обидві були однаково енергійні, багато читали і любили схожі книги, обидві перехворіли туберкульозом. Зустрівшись, вони стали близькими подругами і стверджували, що майже не відрізняються одна від одної.

2017 – рік Червоного Вогняного Півня

 
Дві тисячі сімнадцятий рік згідно з китайським календарем буде роком Червоного Вогняного Півня.  Півень — це передвісник нового, його переможний клич здатний вигнати злих демонів ночі і проголосити настання нового сяючого дня.