Люб’язівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Тема: Карантинні рослини –
борщівник Сосновського.
Мета: формувати знання про
карантинні рослини, небезпеки рослин та методи надання першої медичної допомоги
при контакті з карантинними рослинами.
Борщівни́к
Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) — багаторічна рослина родини
зонтичних (Apiaceae), в дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до
інтродукованих в Україну, вважається карантинною рослиною, трапляється майже по
всій території — на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах.
Борщівник
Сосновського (H. sosnowskyi Manden.), наряду з борщівником Мантегацці (H.
mantegazzianum Manden.) та борщівником персидським (H. persicum Manden.) є
активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнута
боротьба.
Зміст
1. Назва.
2. Опис.
3. Культивування за часів СРСР.
4. Токсична дія.
5. Мутагенна дія.
6. Заходи безпеки.
7. Заходи боротьби.
7.1.Карантинні методи
7.2.Механічні методи
7.3.Біологічні методи
7.4.Хімічні методи
Назва
Описаний вперше
дослідницею флори Кавказу Манденовою Ідою Панівною, грузинським ботаніком та
систематиком. Рослину вона назвала на честь радянського систематика,
Сосновського Дмитра Івановича в 1944 році. Назву борщівник утворено від
народних звичаїв брати стебла листя їстівних видів борщівників (очищених від
шкірки) в борщ, та споживання очищених стебел в сирому вигляді. З огляду на
зовнішню схожість всіх представників родини, вони отримали спільну назву.
Наразі, як їжа для людини потенційно їстівні борщівники майже не
використовується з причини схожості з токсичними видами борщівників (напр.
Сосновського, Мантегацці та ін.) та утворення великої кількості проміжних
схрещених гібридів, які мають різні рівні отруйності та схожості.
Опис
Борщівник
Сосновського — реліктова та добре пристосована до виживання але чужа для
України рослина, що походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували для
овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса, звідки його назва.
Містить фотоактивні
сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. В молодому
листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.
Рослина в перші роки
не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2-3
рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Перецвівши, рослина
гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити
протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови
теплої погоди квітне повторно через 1-2 тижні, на вцілілих пагонах в
прилистових розетках розвиваються квіти, причому, інколи в більшій кількості.
Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі, тому зкошування є
малоефективним.
Зростає до 3—5
метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Основними місцями його
поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і
покинуті поля. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли
стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5-6 метрів навколо
рослини, проте, сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись
над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насіння на великі відстані. Насіння
зберігає здатність до проростання протягом декількох років. Є медоносом, проте
активно витісняє в своїх заростях всі квіткові культури, із врожайністю до
300кг/га, мед має темний колір та виражену спазмолітичну та заспокійливу
дію[3].
Культивування за часів СРСР
В кінці 1940-х
радянський селекціонер П.П. Вавілов (не плутати з М.І. Вавіловим) з Інституту
біології Комі АРСР переконав керівництво Всесоюзної академії
сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ) в тому, що відновити
зруйноване війною сільське господарство допоможе борщівник Сосновського —
джерело дешевого і ефективного силосу для корму худоби, за чим захистив свою
докторську дисертацію[4], як наслідок керівництво СРСР запровадило вирощування
борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові
перестороги.
Досвід щодо
вирощування було перейнято з республіки Комі, де в суворих північних умовах
борщівник був фактично безальтернативним порятунком, даючи ранній силос. Проте,
в порівнянні з іншими культурами півдня, силос із борщівника виявилася
звичайним за цінністю, дещо стійким до холоду, але корови, поїдаючи його,
давали молоко з гірким присмаком, яке ставало непридатним для споживання як
людьми, так і тваринами. Використання в вигодовуванні тільки для м’яса було не
виправданим, тому запроваджену культуру з часом перестали використовувати.
Розростання та визрівання покинутого та акліматизованого борщівника стало тихою
катастрофою в колишніх місцях вирощування через визрівання значної кількості
насіння і значного його розповсюдження.
На побутовому рівні
в Балтійських країнах та в Білорусі рослину також називають «Помста Сталіна»,
оскільки саме особисто за його розпорядженнями у 50-х роках масово засіювались
борщівником пасовища в Польщі та Прибалтиці. Наміри щодо вирощування борщівника
Сосновського продовжив Хрущов, висловивши вдячність щодо дослідження нових
перспективних силосних культур к.б.н. К.А.Моісєєву, яким були пізніше вирощені
та інтродуковані декілька силосних сортів борщівника Сосновського, які Хрущов
пропонував вирощувати в колгоспних господарствах, в тому числі в північних
широтах.
Токсична дія
Незважаючи на те, що
не всі борщівники містять фотосенсибілізуючі речовини, склад та дія їх може
різнитись, Борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його
складно відрізнити від схожих представників суміжних видів.
Прозорий водянистий
сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі
шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією
ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються
токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні
разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3
ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них
характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на
вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити
подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під
впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються
прояви інших шкірних захворювань.
Мутагенна дія
Методом Allium test
виявлено, що водний екстракт соку борщівника Сосновського (при відсутності
фотоактивації) може проявляти генотоксичну активність для еукаріотів (по Allium
test) — як для рослин так і для людини. Рівень мутагенного ефекту
класифікується як сильний, ступінь мутагенного еффекту прямо пропорційний його
дозі[2].
Заходи безпеки
При роботі з
рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:
Попередження
контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що
пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де
шкіра порівняно товста.
Робота з рослиною
(особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого
одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
Попередження дітей
про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для
зламування.
Попередження
використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
Розміщення
інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної
вегетації борщівника.
Заходи боротьби
Станом на 2011р.
універсальних методів боротьби не розроблено. В Україні боротьба із борщівником
ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника
Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні
домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива
рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів
боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну
відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні
правопорушення.
Карантинні методи
Ставлення до
борщівника Сосновського має бути як до карантинної рослини. Карантинні заходи,
спрямовані на зменшення популяції рослини подекуди почали носити як
регіональний так і міжнародний масштаб. Велика увага приділяється попередженню
проникнення борщівника Сосновського до природоохоронних зон — викошування
борщівника уздовж берегів річок та на узбіччях доріг на відстані трьох-п'яти
кілометрів від природних заповідників. Серед локальних — розробка цільових
фінансованих програм із систематичного викошування, викорчовування борщівника
до визрівання насіння.
Механічні методи
Разове викошування
чи зрізання є малоефективним заходом, оскільки рослина відростає заново та
починає квітнути, — в прилистових ямках на вцілілих частинах стовбура
відростають нові зонтики, навіть після декількох скошувань чи зрубувань. Як
результат, суцвіть з насіннями може стати ще більше, за 1-2 тижні починають
рости нові пагони-лідери з коріння і через 3 тижні ефект від разового
викошування зникає. Систематичне скошування, перерізання товстих коренів (при
боротьбі з поодинокими рослинами) на глибині 10-15 сантиметрів забезпечує
знищення рослини. Випас худоби (молоді листки поїдають вівці та корови)
приносить більший ефект, ніж викошування.
Біологічні методи
Використання місць
зростання борщівника під пасовище. Борщівник можливо використовувати як
пасовищну рослину. Вівці, після деякого періоду звикання, охоче споживають його
в їжу. Вони віддають перевагу молодим свіжим рослинам і швидко їх знищують. Для
цих цілей найкраще застосовувати чорних овець, оскільки у тварин з
пігментованою шкірою ризик фотохімічних опіків мінімальний. Навесні
рекомендується 20-30 овець на гектар, а влітку чисельність можна скоротити до
5-10 овець/га[9].
Хімічні методи
Хімічні методи
боротьби включають використання гербіцидів. Для боротьби з борщівником
рекомендується використовувати гліфосат. Достатня концентрація — 5л/100м2
стандартного розчину раундапу, тобто 360 г/л гліфосату. Необхідно обробити
70-80% листкової поверхні рослин борщівника. Першу обробку слід проводити
навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути
в центр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин.
Односезонна обробка не приносить результату, на наступний рік виникають масові
сходи, а ще через 2 роки результати роботи нівелюються. Ерозія ґрунту є
побічним ефектом від використання, ґрунт потребує повторного заселення,
найкращим варіантом якого є глибоке зорювання ґрунту та взяття очищених земель
під сільськогосподарські угіддя.
Позакласний захід на тему:
Тема: Деградація русла річки Прип’ять - причини і наслідки.
Мета: Формувати в учнів бережне відношення до навколишнього
середовища, формувати активну життєву позицію, розширяти і поглиблювати знання
з питань екології, формувати профорієнтаційні інтереси.
Обладнання: таблиця по охороні природи, фотокартки Українських краєвидів,
рідкісні рослини та тварини Верхньої Прип’яті.
Вступне слово. Майже в центрі Європи зберігся унікальний куточок природи – долина
Прип’яті. Її неповторні ландшафти – домівка для 16 видів рослин та 30 видів
тварин, включених до Червоної книги України, європейського Червоного списку
Міжнародного союзу охорони природи. Заплава Прип’яті має надзвичайне значення
для збереження очеретянки прудкої, чисельність якої тут складає 25% світової
популяції. Окрім того, понад 150 тисяч птахів щороку пролітає Поліським
широтним міграційним шляхом, який пролягає через заплаву.
Хоча ця
територія надзвичайно мальовнича та мало зачеплена «цивілізацією» проте і вона
має значну кількість екологічних проблем створених людиною.
Однією з таких
проблем є деградація русла річки Прип’ять.
Метою
висвітлення даної проблеми є залучення широких верств населення до практичної
природоохоронної роботи, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел,
річок та водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення
рівня екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів,
шляхом розвитку громадянських екологічних ініціатив.
Основним
завданням вирішення даної проблеми є:
- підтримка природоохоронної діяльності, спрямованої на
досягнення конкретних практичних результатів з охорони та оздоровлення водних
об'єктів;
- активізація екологічних ініціатив об'єднань громадян та
окремих активістів;
- проведення просвітницько-інформаційної діяльності щодо
основних положень водного законодавства та практики його застосування,
актуальних проблем стану водних ресурсів, його реального впливу на здоров'я
людей, висвітлення прикладів позитивної практики водокористування.
- відновлення та впорядкування водних об'єктів;
- впорядкування і догляд (очистка, залуження, заліснення)
існуючих прибережних захисних смуг річок;
- створення прибережних захисних смуг;
- провадження заходів з відновлення історично сформованих
природних ландшафтів у межах водоохоронних зон річок;
- створення та утримання об'єктів природно-заповідного
фонду для збереження біорізноманіття біля витоків, на дільницях, важливих для
гідрологічного і гідробіологічного режимів та у дельтах річок тощо;
- вивчення екологічного стану окремих річок (збір
інформації) та розробку і впровадження планів дій з їх оздоровлення.
ПРОБЛЕМИ ТА МОНІТОРИНГ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ
Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою коли
нераціональна господарська діяльність порушує рівновагу нашої планети що
призводить до її прогресуючого руйнування. Цей процес супроводжується
вичерпанням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього
природного середовища що спричинює масові захворювання рослин, тварин та людей
і загрожує подальшому розвитку людської цивілізації на Землі. У зв'язку з цим у
даний час проблему охорони водного середовища як найважливішого компонента
біосфери, неможливо вирішити зусиллями однієї країни.
На території
Національного парку «Прип'ять-Стохід» р. Прип'ять на деяких ділянках
знаходиться в критичному стані через зміни гідрологічного і більшою частиною
гідравлічного режиму.
Основною
причиною негативних змін гідрологічного режиму є зниження пропускної здатності
річки Прип'ять через сильне заростання русла, що призводить до зниження
швидкості течії, порушення умов проточності, що в свою чергу призводить до
погіршення екологічного стану річки та прилеглих до неї територій, а також
підсилює дію весняних повеней і дощових паводків.
Влітку 2011
року на території Національного природного парку діяли експедиції по
дослідженню річки Прип'ять в рамках проекту «Включення питань змін клімату в
управління вразливими екосистемами: природно- заповідні території Полісся,
Україна».
Спеціалістами
гідрологами з Києва та Мінська були проведені експедиційні дослідження р.
Прип'ять та її основнихприток в найбільш проблемних ділянках - с. Ветли - оз.
Люб'язь, зокрема, оцінювали морфометричну характеристику русла, швидкісний
режим, виконали гідрометричні роботи по вимірюванню координат проблемних
ділянок, тощо.
Дослідження
фіто-, зоопланктону, зообентосу і вищої водної рослинності річки Прип'ять були
проведені фахівцями з інституту гідробіології НАН України.
Біологічна
продуктивність водойм та якість води значною мірою визначається станом гідробіоценозів.
Тому з усіх існуючих систем контролю якості природних вод лише система
гідробіологічного контролю дає безпосередню оцінку стану гідробіоценозів і
водної екосистеми в цілому.
У
гідробіологічних дослідженнях для оцінки стану водних екосистем використовується
багатий арсенал методів, які одночасно є елементами оцінки стану різних
гідробіологічних угруповань і елементами системи контролю забруднення
поверхневих вод і донних відкладів.
Вивчення розвитку гідробіологічних угруповань дозволяє: визначити
екологічний стан водних об'єктів, дати оцінку якості води і донних відкладів,
визначити видовий та кількісний склад популяцій, угруповань та біоценозів,
визначити сукупний ефект дії заходів, спрямованих на підвищення розвитку
окремих ланок природної кормової бази водойм, упередити виникнення забруднення
від комплексу заходів спрямованих на підвищення продуктивних якостей водойм і
надмірного розвитку гідробіонтів, визначити екологічний стан рибогосподарських
водойм і екологічних наслідків заходів з підвищення розвитку природної кормової
бази водойм рибогосподарського призначення.
Наслідки
забору води з Прип’яті до Дніпро – Бузького каналу
Більше
ста років тому назад був збудований Дніпро-Бузький канал, що дав змогу кораблям
пропливати з Чорного моря Дніпром, далі Прип'яттю, самим каналом, Бугом і
Віслою і аж до Балтійського моря. Саме для шлюзування судів прип'ятська вода і
забиралася до каналу. В період повені вона накопичувалася в озерах Святе,
Волянське та Біле, а потім подавалася до каналу у межень. Тобто, ці озера
відігравали роль природних накопичувачів прип'ятської води.
У
другій половині ХХ ст. з розширенням торговельних відносин з Польщею
інтенсивність руху водного транспорту каналом значно зросла. Тепер вже води,
зарезервованої в озерах, не вистачало. Тому забір води з Прип'яті почав
проводитися і в маловодні періоди. З липня по вересень Прип'ять нижче
водозабору місцями зовсім пересихала. Внаслідок цього зміліле русло інтенсивно
заростало, пропускна здатність знижувалась, в повінь в руслі відкладалися
осади.
Сьогодні
інтенсивність руху водного транспорту Дніпро-Бузьким каналом значно зменшилася.
Вже давно каналом не йдуть великі торговельні судна. Складається враження, що
канал відіграв свою роль торговельного містка між країнами. Але й зараз канал,
розташований на території вже незалежної Білорусі, використовується для
задоволення місцевих потреб. Крім того, що канал дає роботу сотням людей, він є
частиною історії і гарним зразком інженерної думки минулих століть. У маловодні
періоди прип'ятська вода тече до Дніпро-Бузького каналу. На жаль, саме тоді,
коли вона потрібна самій Прип'яті. Весною ж під час повені вода до каналу не йде,
але в цей час Прип'ять вже не в змозі пропустити через своє заросле русло
велику кількість води. Вода виходить на заплаву, і там, де рух води не
стримується дамбами, вона просочується на десятки кілометрів від русла. На
ділянках, де річка одамбована, вода може стояти у заплаві аж по півроку, що
сприяє заболоченню цієї заплави.
Заростання
русла річки Прип’яті
Змив
великої кількості ґрунту з меліорованих земель у верхів'ях Прип'яті, значний
забір води до Дніпро-Бузького каналу, використання великої кількості
мінеральних добрив у 1970-80-х роках, збільшення ухилу Прип'яті у верхній її
каналізованій частині є тими антропогенними факторами, що спричиняють
інтенсивне заростання русла річки. Велика кількість твердих часток, що осідає в
руслі, сама по собі не становить екологічної небезпеки до моменту закріплення
її повітряно-водними (стрілолистом звичайним, лепешняком великим, їжачою
голівкою) і водними (рдесниками гребінчастим та плаваючим, водоперицею
мутовчастою, елодеєю канадською, тощо) рослинами, а також, що найнебезпечніше,
сіянцями чагарників, зокрема верби тритичинкової. Зараз цей вид верби масово
росте як на заплаві та берегах, так і в самому руслі річки. Міцна коренева
система верби закріплює ці річкові наноси і не дозволяє розмивати їх навіть під
час повені. Тому однією з умов збереження русла і його проточності є обмеження
розвитку сіянців верби, особливо на ранніх стадіях. В природних умовах це
відбувається шляхом промивання і постійного перевідкладання алювію (донних
відкладів) внизу уздовж русла. Заростання русла повітряно-водною і водною
рослинністю також сприяє застійним процесам.
МАСОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БРАКОНЬЄРСЬКИХ
ЗАГАТ
В
1892 році генерал-лейтенант І.І.Жилінський писав: "Крім природних причин,
річки на Поліссі піддаються і штучному псуванню через влаштування на них
млинових загат та заколів для рибальства. При малому ухилі річок і низинності
їх берегів кожна загата викликає застій води на великих площах з великою
кількістю осадів, що сприяють росту водної рослинності, яка ще більше затримує
рух води і посилює відкладення наносів, які з часом потовщуються і заростають
грубими, непридатними для господарювання травами. Так зникло багато струмків і
річок, а деякі ще й зараз продовжують заболочуватися". Слід додати, що за
100 років русло майже зовсім деградувало, а загат стало набагато більше.
На
сьогоднішній день лише центральне русло річки Прип’ятьще перегороджує велика
кількість загатів. І якщо раніше це були не суцільні загати, а так звані заколи
в широких місцях, які перекривали не більше чверті ширини річки, то сьогодні це
- серйозні "інженерні" споруди, які повністю перекривають русло.
Виправдати такі варварські способи рибної ловлі не можна, навіть беручи до
уваги усі економічні негаразди останніх років. В кінцевому підсумку більше всього
від цього страждатимуть люди, що живуть на берегах Прип'яті та її приток,
оскільки, якщо зникне риба в річках, то слід буде "дякувати" собі, що
дозволяли як собі, так і приїжджим браконьєрам ловити рибу у такий спосіб.
Дану проблему намагається вирішити НПП “Прип’ять-Стохід” та громадськість
території. Так службою охорони парку та населенням прилеглої території
практично повністю очищені центральне русло річки від цих споруд. Проте без
розуміння населенням виниклої ситуації проблема не вирішиться. Тож давайте
задумаймось над тим, що ми робим і до чого це може призвести, та постараємося жити
в гармонії із природою а не воювати проти неї.
МОЖЛИВІ
НАСЛІДКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ
Про
наслідки катастрофи, що може статися в басейні, можна тільки здогадуватися.
Однак уже сьогодні фактом є катастрофічні повені та значне підтоплення ряду
територій. Ці два явища загрожують значним забрудненням поверхневих і ґрунтових
вод органікою, мінеральними добривами і пестицидами, що вимиваються з
перезволожених полів. При цьому потрібно зважати на тісний взаємозв'язок між
поверхневими і підземними водами. А можливе забруднення підземних вод може
негативно проявитися у майбутньому і далеко за межами басейну.
Слід
зазначити, що нестабільність рівнів води самої Прип'яті і в її заплаві
негативно впливає на рослинний і тваринний світ. Значні коливання рівнів води,
особливо наприкінці червня і протягом липня, призводять до знищення місць
гніздування птахів і зникнення деяких рослин, насамперед деревних порід, що не
пристосовані до довгого перебування під водою. Трансформації відбуваються також
у складі водної рослинності. Відчутне зниження швидкості води у періоди високої
води вже призвело до зникнення деяких рослин, які були раніше досить поширені,
- рдесника альпійського, водопериці черговоквіткової, водяного горіха, тощо.
ВИСНОВОК
Звичайно,
є вже "відпрацьовані" в минулому варіанти вирішення проблеми
Прип'яті. Якщо річці немає куди текти нижче водозабору Дніпро-Бузького каналу,
тоді направити всю воду до каналу. Відтак, матимемо дві Прип'яті: Прип'ять № 1,
що буде живити Дніпро-Бузький канал, і Прип'ять № 2, що назбирається десь вже
на Рівненщині у десятках кілометрів нижче Вижівського водозабору. Або можна
одамбувати річку, як це все було колись зроблено на Рівненщині чи в Білорусі.
Втім,
вже досить експериментів. Сама річка вже не в змозі створити собі русло чи
промити його. Вона хвора. До цього призвела діяльність людини, люди ж повинні і
виправити свої помилки. Слід допомогти Прип'яті відновити своє русло - саме
відновити, повернути його до стану, в якому воно перебувало 50-70 років тому,
коли річка мала право називатися річкою. Допомогти відновити на тих ділянках,
де русло деградоване, заросле вербою, очеретом та іншою водною рослинністю.
Враховуючи,
що та частина басейну Прип'яті, яка потребує допомоги, майже вся охоплена природоохоронними
територіями різного рівня, роботи по ренатуралізації річки слід виконувати на
підставі науково обґрунтованого плану дій. Досвід показує, що вже через 2-3
роки слідів роботи людини майже не видно, а через 5-7 років річка майже
повністю відновлює свої функції.
При
виконанні робіт з відновлення русла ні в якому разі не можна допускати його
спрямлення чи зміни його форми. Мова може йти тільки про збільшення глибини і
ширини русла (не більше, ніж це було колись) для забезпечення пропуску розрахункових
витрат води. Так само при відновленні русла на ділянках, де воно деградоване,
не можна допустити значного зниження рівнів води в річці - це може призвести до
негативних наслідків не тільки в руслі, але й на заплаві. Цього можна досягти,
якщо вздовж русла кожні 2-3 км
залишати широкі мілкі плеса, які будуть слугувати своєрідними греблями і водночас дозволять пропускати воду в періоди
високої води. Також через кожні 2-3
км слід влаштовувати зимувальні ями для риби. Будемо
сподіватися, що коли Прип'ять оживе, то і риби в ній побільшає, і що поліщуки
навчаться іншим, крім загат, способам рибної ловлі.
Можна
нарікати на брак грошей чи відсутність техніки, але все одно, у кінцевому
підсумку, все залежить від кожного з нас і нашого розуміння того, що це - наш
дім, наша річка і унікальний куточок не тільки України, але й усієї Європи.
Вже
зараз можна робити прості речі, які допоможуть річці, наприклад:
- не ловити рибу варварськими
способами;
- косити сіно на заплаві;
- різати очерет (до речі, за
нього платять гроші);
- проріджувати зарості з різака
та інших водних рослин.
Позакласний захід на на тему:
Щастя –
це бути з природою,
бачити її , розмовляти з нею.
Лев
Толстой
Тема: перехід України до
збалансованого ( сталого ) розвитку.
Мета: формувати в учнів бережне
відношення до навколишнього середовища;
формувати
активну життєву позицію;розширяти і поглиблювати знання старшокласників з питань
екології;формувати профорієнтаційні інтереси.
Обладнання: комплект таблиць по
охороні природи, картки українських краєвидів, рідкісні рослини та тварини
Верхньої Прип’яті.
Ведучий. Вступне слово.
Дві проблеми хвилюють людство:
збереження миру і навколишнього середовища.
Здається, сьогодні
уже ніхто не хоче воювати. Але ось тим, як зберегти нашу Голубу
Планету від
екологічних бід, задумується сьогодні кожний її житель.
Щоб зберегти навколишнє середовище,
потрібно перейти на нові технології. Технологія взагалі визначає подальшу
еволюцію людства. Кризи – енергетична, білкова,
екологічна –
визвані не збідненням земних надр, а тим, що нині існуюча технологія
вичерпала свої
сили, можливості. Тільки на нафті, вугіллі, газі людство в 10 млрд. може
проіснувати 150
років, якщо добавити ядерні джерела – 1500 років. Запаси сонячної енергії
практично невичерпані.
Якщо порівняти глибини залягання
корисних копалин найбільш поширених видів,
то освоєна зона
складає малу дозу того, що ще потрібно освоїти.
Планета Земля: І сьогодні ми
зібралися, щоб обговорити питання екологічного стану нашої планети, подумати,
що ми можемо зробити, щоб зберегти її для наших дітей і внуків.
Хімік: 40 років тому в мілке Балтійське море скинули
цементні контейнери, які містять 7 тис.т. миш′яку. А отрути в них у 3 рази
більше, ніж потрібно для отруєння всього населення Землі. Аналіз снігового
покриву Антарктиди показав, що на поверхні цього досить віддаленого від
розвинутих країн материка осіло 2300т. пестицидів.Щорічно розкида-ється на поля
90 млн. т. ядовитих хімікатів, випускається в атмосферу більше 200млн.т. окису
вуглецю, 146 млн. т. від енергетичних
установок. За рік промислові підприємства викидають більше 30 млрд. м неочищених вод, 25 млн. т. пилу, 70 млн. т.
неочищених ядовитих газів.
Санітарний лікар. Міністерство
охорони здоров′я провели дослідження
впливу пестицидів на здоров′я людини. Результати вражаючі: ніяких кордонів
пестициди (як і радіація ) не
визнають. Навіть
при контакті з малими дозами помітно їх негативний вплив. Пестициди
порушують імунну
систему, організм стає мало захищеним від самих різних захворювань.
Ведучий. Коли ж взагалі виникла
проблема екології?
Історик. Перші спогади про
охорону природи знаходять ще до нової ери. В Індії в 111столітті до нашої ери
імператор Антон заборонив вбивати звірів молодших 6 місяців.
Першими в Росії
посприяв охороні річок і лісів Петро 1.
О.С.Пушкін в „Історії Петра “
відмітив указ про
штрафи за самовільну рубку лісу. Штраф немалий:за дуб – 15, за друге
дерево – 10 руб (
корова тоді коштувала 80 коп.). Крім штрафу на порубщика чекали батіг, рвпні
ніздрі та ін. Не було забуто і про заохочення: знайшовшому матовий ліс казна платила 2 рублі нагородних. Значить, потрібно
було знайти 5 лісів, щоб повернути збитки за 1 зрубане дерево. В 1703р. він
видав указ про охорону лісів і річок.
Географ. Зони екологічного
ризику. Ще вчора ми про них нічого не підозрювали. Сьогодні – знаємо. А
значить, маємо можливість з ними боротися.
Екологічні біди не знають меж. Незалежно
від ідеологічних і релігійних переконань всі ми – громадяни забрудненої
планети. І волею-неволею вступили в стан війни з природою. Характерно, ніхто із
нас цієї війни не оголошував.
Фабричні труби символізували
прогрес і ми не бачили, які ядовиті речовини сховалися в цьому домі.
Підприємства і домашні господарства зливали і воду відходи, а ми не думали про
те, куди вони щезають. Пестициди і гори мінеральних добрив висипались на поля в ім′я збільшення врожаю і ми в цьому
не бачили підриву не лише нашого здоров′я, але й здоров′я майбутніх поколінь.
Не знання не може бути виправданням.
Усвідомлення екологічної загрози існування людства – одна із основ нового
політичного мислення, яким повинен проникнути кожен.
Ведучий. І так, що ж нам
загрожує?
Біолог. Вчені встановили, якщо в
1л міститься 0,1 мг нафтопродуктів, то риба неїстівна. Тому в рибогосподарських
водоймах нафти повинно бути не більше 0,05 мл/л, а в водоймах життєвого
водопостачання, концентрація нафти допускається 0,3мл/л. Нафта, яка розлилася
на поверхні моря, знищує в ньому все живе.
Канцерогенні речовини, які знаходяться в
нафтопродуктах, накопичуються їстівними молюсками. Час від часу світ взнає про
величезні морські катастрофи. Але якщо не буде життя в океані, не може бути
його і на суші: 40 на земній кулі виробляє планктон океану і тільки 60 зелень
суші. 70 млн. т. риби дають людству в рік моря і океани .
Ведучий. Нове екологічне
мислення – це хлопчик століття, який побачивши поблизу людей, виловлює плями своєю сорочкою.
Тільки таке пізнання природи може спасти
нас, реставрувати синє небо, земні луги і ліси, вернути забути свіжість трави.
А чи чисте повітря?
Економіст. ( Задача ) Котельня
спалює 2 т. вугілля за добу. Складу
вугілля 83% С, 5% Н, 35% S, 5% H2O, 2,5% негорючих
сумішей. Яка повинна бути площа лісу, щоб поповнити втрачу О2 витрачену при
спалюванні, якщо 1га лісу дає за добу 10 кг О2 .
В 2 т. кам’яного вугілля 1680 кг С , 100
кг H2 і 70 кг S.
а) С+О2 = СО2
12 кг – 32 кг
1680кг – х
х = 4480 кг (О2)
б) 2Н2 +О2 = 2H2О
4 кг – 32 кг
100 кг – х
х = 800 кг (О2)
в) S+O2=SO2
32 кг – 32 кг
70 кг – х
х = 70 кг (О2)
г)
4480кг+800кг+70кг=5350 кг.
Значить, потрібно
для цього 535 га
лісу.
Ведучий. Найбільше від людей
постраждали брати наші менші, внаслідок безпечного їх зниження. Згадайте їх.
Тих, яких вже ніколи не побачимо ні ми, ні наші нащадки. А які види тварин
знаходяться під загрозою знищення? Для збереження рослин і тварин створюються
спеціальні місця – заповідники. Їх багато на землі!
Еколог.Національний природний
парк "Прип’ять-Стохід" створений відповідно до Указу Президента
України від 13.08.2007 № 699/2007. Він знаходиться на півночі Волинської
області у Любешівському районі. Загальна площа парку становить 39315,5га, в
тому числі 5961,93 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 33353,57 га земель, що
включаються до його складу без вилучення у землекористувачів (Любешівська
районна державна адміністрація, Державне підприємство „Любешівське
лісомисливське господарство”, Любешівське міжгосподарське спеціалізоване
лісогосподарське підприємство) і на яких здійснюватиметься традиційна
господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони
навколишнього природного середовища.
На території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони:
- заповідна зона;
- зона регульованої рекреації;
- зона стаціонарної рекреації;
- господарська зона.
Для кожної зони з урахуванням її наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та рекреаційного використання.
Основними завданнями Парку є:
- збереження та охорона цінних природних комплексів та об’єктів, насамперед водно-болотних угідь, які мають статус Рамсарських, підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в регіоні;
- проведення науково-дослідної роботи по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;
- створення умов для організованого туризму, екскурсій, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням встановленого режиму охорони його природних комплексів та об’єктів;
- відродження місцевих традицій природокористування, розвиток занедбаних видів господарства – полювання, бджільництва, рибальства, розведення хутрових диких тварин та ін.;
- відновлення осередків місцевих художніх промислів - лозоплетіння, ткацтва, народного малярства та інших видів народної творчості тощо;
- проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Територія парку представляє один з найунікальніших природних
комплексів, як в Україні, так і у Східній Європі. Цей край лісів, боліт і озер
уособлює в собі головні риси різноманітної та багатої природи Полісся у його
західній частині. Чудесні краєвиди відкриваються поблизу озер: Люб'язь та
Скорінь. Проте, найбільш унікальні та неповторні краєвиди спостерігаються
вздовж річок Прип'ять і Стохід. Остання має дуже влучну назву, що характеризує
її повністю "річка сто ходів". Характерною особливістю цих річок є
наявність десятків рукавів, русел, затонів, стариць, серед яких безліч
заболочених та піщаних островів. Територія парку є місцем масових сезонних
міграцій птахів (120-150 тисяч особин). Частина території відноситься до
водно-болотних угідь міжнародного значення.
Ботанік. На території ландшафтного
парку, серед лісів, боліт та лук, зростають більше ніж 550 видів вищих рослин, серед
них 21 видів, що занесені до Червоної книги України:
щитолисник звичайний, який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території
України, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, пальчатокорінники
м'ясочервоний, травневий та плямистий, плаун річний, баранець звичайний, лілія
лісова, булатка довголиста, зозулині черевички справжні, коручки темночервона,
болотна та чемерниковидна, гніздівка звичайна, любка зеленоквіткова, любка
дволиста, осока затінкова, верба Старке, береза низька, рястка Буше та береза
низька; та близько 20 видів занесено до списку регіонально рідкісних
Зоолог. Цікавий та багатий тут тваринний світ, що
налічує 255 видів хребетних, серед яких найбільш чисельними є птахи - близько
186 видів. Проте, найбільшу цінність ландшафтного парку складають рідкісні види фауни, занесені
до Червоної книги України:
ропуха очеретяна, лелека чорний, гоголь, скопа, лунь польовий, шуліка рудий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, глушець, журавель сірий, деркач, кулик-сорока, красуня-діва, махаон, мінога українська, вусач
мускусний, каптурниця пишна, казарка червоновола, крячок каспійський, пугач,
сорокопуд сірий, очеретянка прудка,
горностай, норка європейська, борсук,
видра річкова, а також 8 видів,
занесених до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою
зникнення у світовому масштабі - казарка червоновола, шуліка рудий, орлан-білохвіст,
деркач, очеретянка прудка, вовк соня горішкова та видра річкова і 2 види,
занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи - ропуха очеретяна та орлан-білохвіст. Багато видів мають
трошки менший природоохоронний статус. Так зокрема 220 видів віднесено до Бернської конвенції, 27 видів віднесено до
Вашінгтонської конвенції, 49 - до Угоди про збереження афро-євразійських
мігруючих водно-болотяних птахів та 1 вид до Угоди про збереження
кажанів в Європі.
Турист. Дана територія має дуже великий потенціал для розвитку туризму.
Зокрема, через територію парку постійно проходять сплави на байдарках,
екскурсії на моточовнах, перспективними є кінні прогулянки, велосипедні,
пішохідні туристичні походи. Адміністрацією парку розроблені проекти
туристичних маршрутів. Є господарі, які займаються сільським зеленим туризмом.
При парку діє рекреаційний пункт. Дана територія також активно використовується
для таких видів відпочинку як любительська і та спортивна риболовля, збирання
грибів, ягід.
Історик. Регіональний
ландшафтний парк багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно
археологічних знахідок перші поселення людини появились тут 20 тисяч років тому
– епоху пізнього кам'яного віку. Знаходили також поселення епохи мезоліту,
мідно-кам'яного віку, бронзи, заліза. Через цю територію в давні часи проходив
водний торговий шлях “із варяг у греки”. Найбільш вагомими історико-культурними
спорудами, які збереглися до нашого часу, на території РЛП
"Прип'ять-Стохід" є ворота садиби-замку (ХVІІІ), які були побудовані
в стилі барокко, колегія піярів у якій навчалися багато видатних людей серед
яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко, та
кляштор і костел капуцинів.
Еколог. Перебуваючи у природі –
не завдай шкоди тваринам і рослинам. Ти прийшов до них в дім, той поводь себе
як вихований гість.
Ведучий. Як бачимо, екологічна
криза сьогодні – це вже біда на якого не будь одного регіону країни,
континенту. Проблема виживання наступних поколінь все стійкіше володіє розумом
і серцем громадян Землі.
Ми звертаємося до вас, чиї гарячі серця і знання
допоможуть запалити іскру тривоги, за майбутнє Землі, за
долю поколінь.
Інтелектуальна
гра "Найрозумніший"
для учнів
10 – 11 класів
Мета:
загострити
увагу учнів на глобальних проблемах людства,
показати вплив антропогенних
чинників на природу і здоров’я людини;
формувати в учнів активну
життєву позицію в боротьбі за збереження
довкілля, основи екологічної
культури; закріплювати навички роботи з
хімічним посудом та
реактивами, виховувати любов до хімії як цікавої
експериментальної науки
І тур –
альтернативні відповіді
(В гру
вступають 10 учнів. Ведучий задає запитання. Учні піднімають таблички з
відповідями "так", "ні". До другого туру виходять 6 учнів,
які набрали найбільше балів.)
1. Карбонатна кислота Н2СО3
– нестійка сполука і існує тільки у
водному розчині. (Так).
2. Німецький хімік Ю. Лібіх у 1865 році
запропонував структурну формулу
бензену. (Ні. Фрідріх Август Кекуле).
1.
Карбідний спосіб добування ацетилену (С2 Н2)
має суттєвий недолік – дуже енергоємний. (Так).
2.
У 1861 році О.М.Бутлеров сформулював теорію хімічної
будови органічних сполук. (Так).
3.
Метан не зустрічається у природі у вільному стані через
високу активність молекул. (Ні).
4. Перші чотири гомологи
метану гази за агрегатним станом. (Так).
5.
Етилен є рослинним фітогормоном, який прискорює
дозрівання плодів. (Так).
6. Антиоксиданти – це
речовини, що надають пластмасам різного забарвлення. (Ні. Хімічної стійкості).
7. "Топити можна навіть
асигнаціями", - говорив Д.І.Менделєєв про використання продуктів перегонки
нафти. (Так).
8.
Протягом останніх
100 років у результаті техногенної
діяльності людини вміст вуглекислого газу в атмосфері невпинно зменшується. (Ні).
ІІ тур – тема за вибором "Хімія і довкілля"
(В гру вступають 6 учнів. Обирають собі тему, з переліку
представленого на стенді і дають відповіді).
СМОГ
1. Що таке смог? (Густий туман, змішаний з димом , кіптявою у великих промислових
містах).
2. Які види смогу розрізняють? (Білий і чорний).
3. У якому місті вперше спостерігався білий смог? (У Лос – Анджелесі)
4. Які
чинники викликали явище
фотохімічного смогу в Лос - Анджелесі? (Сонце
та велика кількість автомобілів)
5. У грудні 1952 року інформаційні агенції світу
передавали тривожні повідомлення з Лондону про біду, яка спіткала це
місто. Це був чорний смог. Які фактори
його спричинили? (Посилена робота сотень
котелень, в топках яких горіли вугілля, мазут, соляр).
6. Яка погода сприяє утворенню смогу? (Холодна безвітряна погода і сонячна літня
безвітряна погода).
7. Яким українським містам загрожує смог? (Запоріжжя, Маріуполь, Київ, Харків,
Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь
т.б. великим промисловим містам,
перевантаженим автотранспортом).
8. Які ознаки на деревах вказують на те, що над
даною територією зависав смог? (Листя на
деревах в’яне і стає плямистим)
9. Як впливає смог на метали? (Прискорює корозію
металів).
10. Яка
хімічно активна речовина виділяється в результаті розпаду
NО2 під дією олефінів з неповністю згорілого
автомобільного палива. (Озон).
ТЮТЮНОВИЙ ДИМ
1.
Формула речовини – С10Н14N2. Навіть 0,0022 моль цієї
речовини викликає параліч серця. Назвіть
цю речовину. (Це нікотин).
2.
Складовою часткою тютюнового диму є алкалоїд нікотин. Що таке алкалоїди? (Нітрогенвмісні органічні сполуки, сильні
отрути, в більшості рослинного походження ).
3.
З якою метою в рослинах утворюються алкалоїди? (Захист від поїдання тваринами).
4.
За даним вчених протягом останніх десятиліть тютюновий
дим став набагато отруйнішим. Чим це спричинено? (Це спричинюється високою гігроскопічністю тютюнових листків, які
активно поглинають із повітря шкідливі домішки, кількість яких на сьогодні
дедалі зростає).
5.
Якому видатному російському письменнику належать слова:
"Поцілувати дівчину, що палить, - це все одно, ніби поцілувати
попільничку"? (А.П.Чехову).
6.
Якої шкоди завдає легеням курців дьоготь, що міститься у
тютюновому димі? (Дьоготь осідає на
стінках легеневих пухирців , в результаті чого вони втрачають еластичність,
злипаються. Легені курців стають
малорозтяжними, що зменшує їх життєву ємність та погіршується газообмін.
7.
Обов’язковою складовою тютюнового диму є речовина
бензпірен. Які захворювання викликає ця речовина? (Вона є канцерогенною т.б. викликає рак легенів).
8.
Палити на Заході вважається не модно, а на людей, що
палять, дивляться, як на "бампкінів". Хто такі "бампкіни"? (Тупі, неосвічені люди).
9.
Коли в усьому світі відзначають День боротьби з
тютюнопалінням? (21 листопада)
10.
Чому у паліїв
жовтіють зуби? (На зубах відкладається
тютюновий дьоготь, і вони жовтіють, а потім чорніють, видають
специфічний запах, що добре відчувається під час розмови з людиною, що палить).
КИСЛОТНІ ДОЩІ
1. Який вчений виявив
залежність між рівнем забрудненості
повітря і
кислотністю опадів? (Англійський
хімік А.Сміт. Саме він ввів термін "кислотні дощі").
2. Які речовини найчастіше утворюють кислотні дощі? (Оксиди сульфуру та нітрогену).
3. Що є джерелом забруднення
атмосфери на оксиди сульфуру та нітрогену? (Автомобільні
двигуни, ТЕС, промислові підприємства).
4. Якої шкоди завдають
кислотні дощі рослинництву? (Знижують врожайність с\г культур внаслідок
ушкодження листя кислотами та спалювання інших органів рослини).
5. Від яких чинників
залежить склад дощової води? (Над якою
територією сформувалася хмара, від рівня забрудненості атмосфери, від напрямку
вітру тощо).
6. Як впливають кислотні
дощі на пам’ятники архітектури та житлові будинки? (Прискорюється їх руйнування, особливо тих споруд, що оздоблені
мармуром і вапняком).
7. Взимку біля ТЕС та
металургійних заводів інколи випадає кислотний сніг, який вважається ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Чому? (Відбувається
концентрація забруднюючих речовин. Райони, де випадає такий сніг, одержують
відразу 4-5-місячну дозу забруднення, а під час його танення навесні).
8. Якого лиха зазнають в
результаті кислотних дощів гірські райони Карпат? (Гинуть ліси (особливо чутливі до кислотних дощів, бук та тис), що
викликає гірські зсуви та селеві потоки).
9. Які захворювання найчастіше викликають у
людей кислотні дощі? (Подразнення очей, почервоніння і лущення
шкіри, хвороби дихальних шляхів, випадання волосся).
10. З якою метою на ТЕС використовують установки
"циклон"? (Для вловлювання
оксидів сульфуру та нітрогену).
НІТРАТИ І ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
1. Чому не
бажано вживати в їжу маринади? (Під час
консервування
розчинні нітрати легко переходять у
рідину).
2. Як ви
розумієте вираз "папір індам"? (Це
індикаторний папір, за
допомогою якого можна експрес – методом
визначити наявність чи
відсутність нітратів у продуктах харчування).
3. Самі нітрати не отруйні, а в чому ж тоді
проблема? (В організмі людини вони
перетворюються в нітрити, які взаємодіють із гемоглобіном крові, внаслідок
чого порушується тканинне дихання і
розвивається хвороба метгемоглобінемія).
4. Якого забарвлення набуде індикаторний папір
за умови, що с\г
продукти не містять нітратів? (Світло – голубого).
5.З
якою метою овочі перед приготуванням їжі рекомендують
бланшувати? (Нітрати добре
розчиняються у теплій воді. Тож,
овочі
перед приготуванням бажано бланшувати, вміщуючи на кілька
хвилин у гарячу воду, яку потім слід
вилити).
6. Назвіть основні симптоми метгемоглобінемії. (Поява темно – або
фіолетово - синього забарвлення шкіри й
слизових оболонок (ціаноз),
зниження кров’яного тиску, серцева
недостатність).
7. Яких змін зазнає
Ферум гемоглобіну під час отруєння
нітритами? (Двовалентний Ферум
перетворюється на тривалентний).
8.
Про що свідчить
факт зміни забарвлення
гемоглобіну з червоного на темно
– коричневий колір? (Сталося отруєння
організму нітритами, в результаті чого гемоглобін перетворився на метгемоглобін
і не здатний транспортувати кисень).
9.
Як можна зменшити вміст нітратів у зелені (петрушці,
кропі)? (Їх потрібно вимочувати,
поставивши у воду як букет на 2-3 години. За цей час під дією світла нітрати
переходять у нешкідливу для організму форму).
10.
Чому не бажано
варити овочі в алюмінієвому посуді? (Алюміній
діє як каталізатор, що прискорює перетворення нітратів у нітрити).
ПАРНИКОВИЙ ЕФЕКТ
1.
У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці
чи в парнику. Поясніть як саме діє вуглекислий газ. ( Він вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує
тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі).
2.
Щороку концентрація вуглекислого газу, що викидається в
атмосферу зростає приблизно на 0,25 %.
Звідки береться вуглекислий газ в таких кількостях? (В результаті спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС та роботи
двигунів внутрішнього згоряння).
3.
У чому небезпека парникового ефекту? (Від зростання середньорічної температури на 1,5 – 20 С
станеться глобальне потепління, яке викличе танення льодовиків Гренландії,
Арктики, Антарктиди, рівень Світового океану підвищиться на 6- 10 м , при цьому буде затоплено
близько 20% площі суходолу).
4.
Чи впливає на концентрацію вуглекислого газу в атмосфері
знищення лісів на планеті? (Так. Знищення
лісів призводить до накопичення в атмосфері кількості СО2).
5.
Останнім часом тривога вчених з приводу парникового
ефекту зросла. Виявилося, що крім
вуглекислого газу, парниковий ефект спричинюють
також деякі інші гази, що входять
до складу так званих малих домішок в атмосфері, вміст яких за рахунок
антропогенного фактора теж швидко зростає. Назвіть ці гази. (Метан, оксиди нітрогену, фреони).
6.
Як впливатиме явище парникового ефекту на клімат
внутрішніх районів континенту? (Клімат
стане сухішим. Зима – короткою і вологою, літо – тривалішим і жаркішим).
7.
Яким за розрахунками вчених буде клімат в Україні за умов
посилення парникового ефекту? (Клімат
стане напівпустельним).
8.
Клімат якої планети є моделлю парникового ефекту в
масштабах планети? (Венери)
9.
Які альтернативні джерела енергії ви можете запропонувати, що б зменшити явище
парникового ефекту? (Енергію сонця,
вітру, геотермальну).
10.
Назвіть
європейську столицю в якій успішно використовують геотермальну енергію. (Рейк’явік – найпівнічніша столиця світу).
ЯДЕРНА НІЧ І ЯДЕРНА ЗИМА
1.
Вчені вважають, що навіть локальний ядерний конфлікт з
використанням "всього" 1000 Мт ядерної вибухівки, де б він не
відбувся неминуче спричинить метеорологічну катастрофу глобального
масштабу. Наслідки цього конфлікту будуть просто катастрофічними: забруднення
атмосфери радіоактивними речовинами, які за короткий час поширяться по всій
земній кулі; утворення під час вибухів великої кількості оксидів нітрогену, що
зумовить руйнування озонового шару і збільшить УФ – опромінення поверхні Землі
… Але найстрашнішим наслідком ядерного
конфлікту вважається … Що? (Забруднення
атмосфери величезною кількістю пилу й сажі внаслідок вибуху і пожеж).
2. Чому саме цей наслідок
вважається найстрашнішим? ( В результаті
вибуху величезна кількість гірських
порід випаровується й перетворюється в
аерозольну фракцію. Такий найдрібніший пил
на тривалий час зависає в повітрі й надходить у стратосферу. Крім
нього, повітря буде забруднене ще
мільярдами тонн сажі й попелу. Пил, попіл, сажа за один – два тижні затягнуть
небо над всією Землею. В результаті прозорість атмосфери зменшиться в 200 разів! На Землі настане
"ядерна ніч", що триватиме кілька місяців).
3.
Як "ядерна ніч" вплине на рослинність планети? (В результаті "ядерної ночі"
загинуть врожаї с\г культур і більшість рослинного світу).
4.
Поясніть вислів "ядерна зима"? ( Протягом першого місяця після конфлікту в результаті сильного запорошення
атмосфери буде спостерігатися охолодження повітря на 15 – 300 С, а в
деяких районах на 40 – 500 С. Настане "ядерна зима". Вона
триватиме кілька місяців і буде зумовлена тим, що нижні шари атмосфери сильно охолонуть, а верхні – нагріються й
припиниться вертикальне переміщування повітря).
5. До яких наслідків приведе
теплове нагрівання атмосфери на 1 0 С? (Спричинить ураганні вітри).
6.
В яких областях
України зберігається ядерна
зброя? (В Україні нема ядерної зброї.
Наша країна заявила міжнародній спільноті про свій без’ядерний статус).
7.
Яким методом користувалися вчені, щоб дійти висновків про
"ядерну ніч" та "ядерну зиму" – як результати ядерних вибухів? (Моделювання на ЕОМ).
8.
Розрізняють зовнішнє та внутрішнє опромінення. Внутрішнє
опромінення вважається більш небезпечним. Чому? (Джерело опромінення в даному випадку знаходиться у
безпосередньому контакті з молекулами
живого організму. крім того, радіоактивні елементи, що потрапили до організму,
можуть накопичуватися і діяти протягом тривалого часу).
9.
У яких органах
людського організму здебільшого накопичуються радіонукліди? (У кістковому мозку, статевих органах,
селезінці, шкірі та кришталику ока).
10.
Як ви розумієте
слова великого вченого А. Енштейна
"Відкриття поділу урану загрожує цивілізації не більше запаленого сірника.
Подальший розвиток людства залежить від його моральних засад, а не від рівня
технічних досягнень". (Кожен крок
має бути вивченим і виваженим).
ІІІ тур – Хімічний експеримент
(Три учні виходять до фіналу і готують своїм суперникам
по одному запитанню експериментального характеру)
1. Властивості кобальтових солей використовували в
давнину для тайнопису. Якщо взяти розчин
кобальт (ІІ) хлориду і, вмочивши в розчин перо, зробити ним напис на
білому папері, то напис виявиться непомітним. Коли ж папір нагріти, то на ньому
явно виступить синій напис. При охолодженні на вологому повітрі напис знову
зникає. На яких властивостях солі грунтуються такі таємні написи? (В
даному випадку ми маємо справу з кристалогідратами кобальту. Кристалогідрати
СоСl2 *6 Н2О і СоСl2 * 2Н2О мають порівняно слабкий рожевий колір.
Одноводний кристалогідрат СоСl2 * Н2О – фіолетовий, а безводна сіль СоСl2 -- синього кольору. При
нагріванні кристалогідрати легко втрачають кристалізаційну воду, а безводна
сіль на холоді легко притягує вологу з повітря, так що відбувається оборотна
реакція:
СоСl2 * nН2О == СоСl2 + nН2О .
Якщо
зробити напис на білому папері розчином кристалічної солі кобальт (ІІ) хлориду, то напис буде непомітний , внаслідок слабкого
рожевого забарвлення цієї солі. Під час нагрівання ж напису (наприклад,
приклавши папір до пічки, до праски ) кристалічна сіль втрачає кристалізаційну
воду:
СоСl2 * nН2О – СоСl2 + nН2О.
Оскільки безводна
сіль, що утворилася, має синій колір, то й повинен виступити синій напис).
2. Китайський імператор Цин Шихуанді, під час
правління якого з’явилася Велика Китайська стіна, використовував для своїх
таємних листів густий рисовий відвар, що після висихання не залишає жодних
слідів. Як читав свою таємну пошту китайський імператор? ( Якщо такий лист злегка змочити слабким спиртовим розчином йоду, то
з’являються сині букви. Імператор для
проявлення письма користувався
бурим відваром морських водоростей, до складу яких входив йод).
3. Поясніть наскільки науково обгрунтованими є заявки бувалих
моряків, які на власні очі бачили, що
"…ніби джин із пляшки хлоп,
з надр
морських вогняний стовп …". Над водами яких морів можна було бачити такі дива? ( Такі
дива можна було спостерігати на Чорному морі, бо воно є унікальним
родовищем сірководню. Мореплавці могли бути свідками вогняних куль на
морській поверхні, коли сірководень
підіймався на поверхню і окиснювався
киснем повітря.
2Н2S + 3O2 = 2SO2 +2H2O).
3. Було взято дві речовини.
"що вийде в результаті реакції?" – запитав викладач.
–
Розчин, який має білильні властивості, - почулася одна відповідь.
-
Ні. Тут утвориться вибухова речовина, - була друга
відповідь.
-
Тут випадає в осад калієва сіль, - сказав третій не погоджуючись з двома
попередніми.
І, нарешті четвертий учень відповів:
- Ці дві речовини було взято для того, щоб добути
кисень.
Коли розглянули реакції, які насправді можуть
відбутися між узятими речовинами, то виявилося, що всі в однаковій мірі
правильні. Які ж речовини взято? (Візьмемо
КОН і Сl2. Спочатку одразу відбудеться реакція: Сl2 + 2КОН = КСl + КСlО + Н2О,
і тут
справді повинен утворитися білильний
розчин – КСlО.
Але сіль КСlО сама по
собі повільно перетворюється в
суміш КСl та КСlО3 :
3КСlО = 2КСl +КСlО3. В
результаті утворюється бертолетова сіль( КСlО3), яка є вибухівкою).
4. Господиня ретельно готувалася до зустрічі своїх старих
друзів. Пішла на город вибрала червоненьких томатів, яким и прикрасила стіл і
аж тепер помітила, що на рукаві новенької білої блузи зелені полоси від
помідорного бадилля. Яка прикрість, адже сліди трави на одязі не виведеш,
навіть найретельнішим. Допоможіть господині. (Це дуже просто можна зробити. (Сік зеленого помідора допоможе вам
позбавитися зелених плям, які утворилися на одязі від помідорного бадилля. Потріть
білий одяг соком зеленого помідора, що містить органічні кислоти. Пляма швидко
знебарвиться. Якщо у вас є час, то ви
можете скористатися іншим способом. Приготувати теплий мильний розчин з додаванням нашатирного
спирту або розчином, приготовленим з однієї чайної ложки 30% - ї оцтової
кислоти та однієї чайної ложки щавлевої кислоти на склянку води. Ці речовини
повністю знебарвлюють хлорофіл трави. За
хімічною суттю цей спосіб дуже схожий на
"помідорний". У ролі чистильника виступають органічні кислоти
).
5. Покажіть мені, будь
ласка, дослід, який носить назву "Чорний удав". Я вам
пропоную для нього такі реактиви: сульфатну кислоту, цукрову пудру, воду;
хімічний стакан і скляну паличку. Поясніть чому "удав" вилазить зі
стакану. (Помістіть цукрову пудру у
високий хімічний стакан, змочіть її невеличкою кількістю води й перемішайте
довгою скляною паличкою. До вологого цукру обережно по паличці підлийте 30- 40
мл концентрованої сульфатної кислоти.
Швидко перемішайте суміш скляною паличкою й залиште у стакані. Через 1-2
хвилини вміст стакана почне чорніти, спучуватися й у вигляді чорної пухкої маси
підніматися, тягнучи вгору скляну паличку. Суміш повільно виповзатиме зі
стакану. Сульфатна кислота "віднімає" від цукру воду й окиснює його,
а сама перетворюється на сульфур диоксид. При окисненні цукру утворюється
вуглекислий газ. Ці гази спучують вугілля, яке утворюється, і виштовхують його
зі стакана разом з паличкою. Карбон діоксид та сульфур діоксид разом із парами
води збільшують об’єм реакційної маси й змушують її переміщуватися. )
ІV. Визначення і
нагородження переможців.
Немає коментарів:
Дописати коментар