Учнівські конкурси

Відділ освіти Любешівської РДА

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Люб’язь

 На конкурс:

«Природа-людина-

     суспільство-екологія»

Сільський «зелений» туризм – як один із напрямків розвитку сільського населення

                                                                                                                               

                                                                                                             Виконала: учениця 11 класу

                                                                                                              Кушнерик Анна Андріївна

                                                                                                             Вчитель біології: Масюк М.С.

Сільський «зелений» туризм – як один із напрямків розвитку сільського населення.

Сільський зелений туризм передбачає розвиток туристичних маршрутів у сільських територіях, ознайомлення туристів із сільським побутом, народними традиціями, промислами та ін. Найкращі умови для нього є у регіонах з низьким рівнем урбанізації, агропромисловим типом освоєння, з своєрідними мальовничими ландшафтами ( території Західної України).

Отож,  для впровадження сільського зеленого туризму сільським жителям потрібно буде проводити ряд заходів до яких належать:

1. З метою заохочення іноземців та інших відпочивальників необхідно, разом із сільською громадою та залучені органів місцевого самоврядування, провести ряд ремонтно -  налагоджувальних робіт щодо покращення і надання належного вигляду «курортній» місцевості;

2. Особисте налаштування господарських осель, надання їм вишуканості, комфортності та традиційності, оздоблення будівель;

3. Проектування спеціальних (якщо це Полісся) лісових маршрутів, для здійснення прогулянкових подорожей у різних  напрямкам курортного середовища, із одночасним збиранням ягід та грибів;

4. Проектування водних маршрутів, для надання безпечних водних подорожей, із одночасним забезпечення послуг у сфері риболовлі та полювання. За можливості надання спеціальних орендованих або власноруч збудованих водойм (ставків) для надання можливості порибалити туристам;

5. Ознайомлення з іншими видами промислів як  чумацтво; ремесла – лозоплетіння, бондарство, столярство, гутництво (виготовлення скла), кушнірство (вичинка шкур для одягу); народна архітектура – хата, клуня, хлів, комора, церкви та каплиці, млини та вітряки; українське національне вбрання;

6. Розміщення комплексу саун біля водойм із приміненням різних нетрадиційних методів інгаляцій ( застосування масштабів);

7. Виробництва та реалізації туристам екологічно чистих продуктів харчування, надання кулінарних послуг;

8. Проведення культурно-розважальних заходів з урахуванням історико-етнографічної спадщини (проводи зими і зустріч весни,  святкування дня Івана Купала,і т.д. );

9. Також одним із основних факторів, які забезпечать успіх сільського жителя - умінням спілкуватися з гостями — вихідцями з іншого соціокультурного середовища міста.

Заходи держави щодо підтримки сільського зеленого туризму:

1. Органами місцевого самоврядування повинна бути встановлена потужна система маркетингу, з метою допомоги розвиваючій сфері господарювання ( привабити туристів);

2. Подолання законодавчої невизначеності України і встановлення відповідних законодавчих норм, таких, які є в  Польщі - селяни, які бажають розпочати діяльність у сфері зеленого туризму, та тих, котрі вже надають такі послуги, не поширюється дія закону, що регулює господарську (підприємницьку) діяльність, але існує обов’язкова реєстрація відпочивальників у спеціальному журналі.

Відділ освіти Любешівської РДА

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа  І-ІІІ ст. с. Люб’язь

На обласний етап Всеукраїнського                конкурсу «До чистих джерел»

Деградація русла річки Прип’ять -  причини і наслідки

                               Роботу виконала

                                                                          Сінчук Вікторія Василівна

                                                                          учениця 10 класу

 

Керівник

Масюк Микола Степанович

учитель екології, спеціаліст

першої категорії

2016

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ ТА МОНІТОРИНГ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ

1.1.             Наслідки забору води з Прип’яті до Дніпро – Бузького каналу

1.2.             Заростання русла Прип’яті

РОЗДІЛ ІІ. МАСОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БРАКОНЬЄРСЬКИХ ЗАГАТ

РОЗДІЛ ІІІ. МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ

ВИСНОВОК

Завантажити сценарій

Завантажити презентацію

ВСТУП

Майже в центрі Європи зберігся унікальний куточок природи –долина Прип’яті. Її неповторні ландшафти – домівка для 16 видів рослин та 30 видів тварин, включених до Червоної книги України, європейського Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Заплава Прип’яті має надзвичайне значення для збереження очеретянки прудкої, чисельність якої тут складає 25% світової популяції. Окрім того, понад 150 тисяч птахів щороку пролітає Поліським широтним міграційним шляхом, який пролягає через заплаву.

Хоча ця територія надзвичайно мальовнича та мало зачеплена «цивілізацією» проте і вона має значну кількість екологічних проблем створених людиною.

Однією з таких проблем є деградація русла річки Прип’ять.

Метою висвітлення даної проблеми є залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення рівня екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів, шляхом розвитку громадянських екологічних ініціатив.

Основним завданням вирішення даної проблеми є:

-  підтримка природоохоронної діяльності, спрямованої на досягнення конкретних практичних результатів з охорони та оздоровлення водних об'єктів; 

-  активізація екологічних ініціатив об'єднань громадян та окремих активістів; 

-  проведення просвітницько-інформаційної діяльності щодо основних положень водного законодавства та практики його застосування, актуальних проблем стану водних ресурсів, його реального впливу на здоров'я людей, висвітлення прикладів позитивної практики водокористування.

3

-  відновлення та впорядкування водних об'єктів; 

-  впорядкування і догляд (очистка, залуження, заліснення) існуючих прибережних захисних смуг річок; 

-  створення прибережних захисних смуг; 

-  провадження заходів з відновлення історично сформованих природних ландшафтів у межах водоохоронних зон річок; 

-  створення та утримання об'єктів природно-заповідного фонду для збереження біорізноманіття біля витоків, на дільницях, важливих для гідрологічного і гідробіологічного режимів та у дельтах річок тощо; 

-  вивчення екологічного стану окремих річок (збір інформації) та розробку і впровадження планів дій з їх оздоровлення.

4

РОЗДІЛ І

ПРОБЛЕМИ ТА МОНІТОРИНГ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою коли нераціональна господарська діяльність порушує рівновагу нашої планети що призводить до її прогресуючого руйнування. Цей процес супроводжується вичерпанням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього природного середовища що спричинює масові захворювання рослин, тварин та людей і загрожує подальшому розвитку людської цивілізації на Землі. У зв'язку з цим у даний час проблему охорони водного середовища як найважливішого компонента біосфери, неможливо вирішити зусиллями однієї країни.

На території Національного парку «Прип'ять-Стохід» р. Прип'ять на деяких ділянках знаходиться в критичному стані через зміни гідрологічного і більшою частиною гідравлічного режиму.

Основною причиною негативних змін гідрологічного режиму є зниження пропускної здатності річки Прип'ять через сильне заростання русла, що призводить до зниження швидкості течії, порушення умов проточності, що в свою чергу призводить до погіршення екологічного стану річки та прилеглих до неї територій, а також підсилює дію весняних повеней і дощових паводків.

Влітку 2011 року на території Національного природного парку діяли експедиції по дослідженню річки Прип'ять в рамках проекту «Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами: природно- заповідні території Полісся, Україна».

Спеціалістами гідрологами з Києва та Мінська були проведені експедиційні дослідження р. Прип'ять та її основнихприток в найбільш проблемних ділянках - с. Ветли - оз. Люб'язь, зокрема, оцінювали морфометричну характеристику русла, швидкісний режим, виконали

5

гідрометричні роботи по вимірюванню координат проблемних ділянок, тощо.

Дослідження фіто-, зоопланктону, зообентосу і вищої водної рослинності річки Прип'ять були проведені фахівцями з інституту гідробіології НАН України.

Біологічна продуктивність водойм та якість води значною мірою визначається станом гідробіоценозів. Тому з усіх існуючих систем контролю якості природних вод лише система гідробіологічного контролю дає безпосередню оцінку стану гідробіоценозів і водної екосистеми в цілому.

У гідробіологічних дослідженнях для оцінки стану водних екосистем використовується багатий арсенал методів, які одночасно є елементами оцінки стану різних гідробіологічних угруповань і елементами системи контролю забруднення поверхневих вод і донних відкладів.

Вивчення розвитку гідробіологічних угруповань дозволяє: визначити екологічний стан водних об'єктів, дати оцінку якості води і донних відкладів, визначити видовий та кількісний склад популяцій, угруповань та біоценозів, визначити сукупний ефект дії заходів, спрямованих на підвищення розвитку окремих ланок природної кормової бази водойм, упередити виникнення забруднення від комплексу заходів спрямованих на підвищення продуктивних якостей водойм і надмірного розвитку гідробіонтів, визначити екологічний стан рибогосподарських водойм і екологічних наслідків заходів з підвищення розвитку природної кормової бази водойм рибогосподарського призначення.

6

1.1.             Наслідки забору води з Прип’яті до Дніпро – Бузького каналу

Більше ста років тому назад був збудований Дніпро-Бузький канал, що дав змогу кораблям пропливати з Чорного моря Дніпром, далі Прип'яттю, самим каналом, Бугом і Віслою і аж до Балтійського моря. Саме для шлюзування судів прип'ятська вода і забиралася до каналу. В період повені вона накопичувалася в озерах Святе, Волянське та Біле, а потім подавалася до каналу у межень. Тобто, ці озера відігравали роль природних накопичувачів прип'ятської води.

У другій половині ХХ ст. з розширенням торговельних відносин з Польщею інтенсивність руху водного транспорту каналом значно зросла. Тепер вже води, зарезервованої в озерах, не вистачало. Тому забір води з Прип'яті почав проводитися і в маловодні періоди. З липня по вересень Прип'ять нижче водозабору місцями зовсім пересихала. Внаслідок цього зміліле русло інтенсивно заростало, пропускна здатність знижувалась, в повінь в руслі відкладалися осади.

Сьогодні інтенсивність руху водного транспорту Дніпро-Бузьким каналом значно зменшилася. Вже давно каналом не йдуть великі торговельні судна. Складається враження, що канал відіграв свою роль торговельного містка між країнами. Але й зараз канал, розташований на території вже незалежної Білорусі, використовується для задоволення місцевих потреб. Крім того, що канал дає роботу сотням людей, він є частиною історії і гарним зразком інженерної думки минулих століть. У маловодні періоди прип'ятська вода тече до Дніпро-Бузького каналу. На жаль, саме тоді, коли вона потрібна самій Прип'яті. Весною ж під час повені вода до каналу не йде, але в цей час Прип'ять вже не в змозі пропустити через своє заросле русло велику кількість води. Вода виходить на заплаву, і там, де рух води не стримується дамбами, вона просочується на десятки кілометрів від русла. На ділянках, де річка одамбована, вода може стояти у заплаві аж по півроку, що сприяє заболоченню цієї заплави.

7

1.2.             Заростання русла річки Прип’яті

Змив великої кількості ґрунту з меліорованих земель у верхів'ях Прип'яті, значний забір води до Дніпро-Бузького каналу, використання великої кількості мінеральних добрив у 1970-80-х роках, збільшення ухилу Прип'яті у верхній її каналізованій частині є тими антропогенними факторами, що спричиняють інтенсивне заростання русла річки. Велика кількість твердих часток, що осідає в руслі, сама по собі не становить екологічної небезпеки до моменту закріплення її повітряно-водними (стрілолистом звичайним, лепешняком великим, їжачою голівкою) і водними (рдесниками гребінчастим та плаваючим, водоперицею мутовчастою, елодеєю канадською, тощо) рослинами, а також, що найнебезпечніше, сіянцями чагарників, зокрема верби тритичинкової. Зараз цей вид верби масово росте як на заплаві та берегах, так і в самому руслі річки. Міцна коренева система верби закріплює ці річкові наноси і не дозволяє розмивати їх навіть під час повені. Тому однією з умов збереження русла і його проточності є обмеження розвитку сіянців верби, особливо на ранніх стадіях. В природних умовах це відбувається шляхом промивання і постійного перевідкладання алювію (донних відкладів) внизу уздовж русла. Заростання русла повітряно-водною і водною рослинністю також сприяє застійним процесам.

8

РОЗДІЛ ІІ

МАСОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БРАКОНЬЄРСЬКИХ ЗАГАТ

В 1892 році генерал-лейтенант І.І.Жилінський писав: "Крім природних причин, річки на Поліссі піддаються і штучному псуванню через влаштування на них млинових загат та заколів для рибальства. При малому ухилі річок і низинності їх берегів кожна загата викликає застій води на великих площах з великою кількістю осадів, що сприяють росту водної рослинності, яка ще більше затримує рух води і посилює відкладення наносів, які з часом потовщуються і заростають грубими, непридатними для господарювання травами. Так зникло багато струмків і річок, а деякі ще й зараз продовжують заболочуватися". Слід додати, що за 100 років русло майже зовсім деградувало, а загат стало набагато більше.

На сьогоднішній день лише центральне русло річки Прип’ятьще перегороджує велика кількість загатів. І якщо раніше це були не суцільні загати, а так звані заколи в широких місцях, які перекривали не більше чверті ширини річки, то сьогодні це - серйозні "інженерні" споруди, які повністю перекривають русло. Виправдати такі варварські способи рибної ловлі не можна, навіть беручи до уваги усі економічні негаразди останніх років. В кінцевому підсумку більше всього від цього страждатимуть люди, що живуть на берегах Прип'яті та її приток, оскільки, якщо зникне риба в річках, то слід буде "дякувати" собі, що дозволяли як собі, так і приїжджим браконьєрам ловити рибу у такий спосіб.

Дану проблему намагається вирішити НПП “Прип’ять-Стохід” та громадськість території. Так службою охорони парку та населенням прилеглої території практично повністю очищені центральне русло річки від цих споруд. Проте без розуміння населенням виниклої ситуації проблема не вирішиться. Тож давайте задумаймось над тим, що ми робим і до чого це може призвести, та постараємося жити в гармонії із природою а не воювати проти неї.

9

РОЗДІЛ ІІІ

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ

Про наслідки катастрофи, що може статися в басейні, можна тільки здогадуватися. Однак уже сьогодні фактом є катастрофічні повені та значне підтоплення ряду територій. Ці два явища загрожують значним забрудненням поверхневих і ґрунтових вод органікою, мінеральними добривами і пестицидами, що вимиваються з перезволожених полів. При цьому потрібно зважати на тісний взаємозв'язок між поверхневими і підземними водами. А можливе забруднення підземних вод може негативно проявитися у майбутньому і далеко за межами басейну.

Слід зазначити, що нестабільність рівнів води самої Прип'яті і в її заплаві негативно впливає на рослинний і тваринний світ. Значні коливання рівнів води, особливо наприкінці червня і протягом липня, призводять до знищення місць гніздування птахів і зникнення деяких рослин, насамперед деревних порід, що не пристосовані до довгого перебування під водою. Трансформації відбуваються також у складі водної рослинності. Відчутне зниження швидкості води у періоди високої води вже призвело до зникнення деяких рослин, які були раніше досить поширені, - рдесника альпійського, водопериці черговоквіткової, водяного горіха, тощо.

10

ВИСНОВОК

Звичайно, є вже "відпрацьовані" в минулому варіанти вирішення проблеми Прип'яті. Якщо річці немає куди текти нижче водозабору Дніпро-Бузького каналу, тоді направити всю воду до каналу. Відтак, матимемо дві Прип'яті: Прип'ять № 1, що буде живити Дніпро-Бузький канал, і Прип'ять № 2, що назбирається десь вже на Рівненщині у десятках кілометрів нижче Вижівського водозабору. Або можна одамбувати річку, як це все було колись зроблено на Рівненщині чи в Білорусі.

Втім, вже досить експериментів. Сама річка вже не в змозі створити собі русло чи промити його. Вона хвора. До цього призвела діяльність людини, люди ж повинні і виправити свої помилки. Слід допомогти Прип'яті відновити своє русло - саме відновити, повернути його до стану, в якому воно перебувало 50-70 років тому, коли річка мала право називатися річкою. Допомогти відновити на тих ділянках, де русло деградоване, заросле вербою, очеретом та іншою водною рослинністю.

Враховуючи, що та частина басейну Прип'яті, яка потребує допомоги, майже вся охоплена природоохоронними територіями різного рівня, роботи по ренатуралізації річки слід виконувати на підставі науково обґрунтованого плану дій. Досвід показує, що вже через 2-3 роки слідів роботи людини майже не видно, а через 5-7 років річка майже повністю відновлює свої функції.

При виконанні робіт з відновлення русла ні в якому разі не можна допускати його спрямлення чи зміни його форми. Мова може йти тільки про збільшення глибини і ширини русла (не більше, ніж це було колись) для забезпечення пропуску розрахункових витрат води. Так само при відновленні русла на ділянках, де воно деградоване, не можна допустити значного зниження рівнів води в річці - це може призвести до негативних наслідків не тільки в руслі, але й на заплаві. Цього можна досягти, якщо вздовж русла кожні 2-3 км залишати широкі мілкі плеса, які будуть слугувати своєрідними греблями і

11

водночас дозволять пропускати воду в періоди високої води. Також через кожні 2-3 км слід влаштовувати зимувальні ями для риби. Будемо сподіватися, що коли Прип'ять оживе, то і риби в ній побільшає, і що поліщуки навчаться іншим, крім загат, способам рибної ловлі.

Можна нарікати на брак грошей чи відсутність техніки, але все одно, у кінцевому підсумку, все залежить від кожного з нас і нашого розуміння того, що це - наш дім, наша річка і унікальний куточок не тільки України, але й усієї Європи.

Вже зараз можна робити прості речі, які допоможуть річці, наприклад:

-  не ловити рибу варварськими способами;

-  косити сіно на заплаві;

-  різати очерет (до речі, за нього платять гроші);

-  проріджувати зарості з різака та інших водних рослин.

Рис. 1. Браконьерські загати основного русла річки Прип’ять

Рис. 2. Браконьерські загати плавень річки Прип’ять

Рис. 3. Заростання притоки річки Прип’ять

Рис. 4. Загачення приток річки Прип’ять

Рис. 5. Заростання кустарними рослинами річки Прип’ять

Рис. 6. Багатий рослиннний світ гирла річки Прип’ять

Рис. 7. Замулення та заростання річки Прип’ять

Рис. 8. Заростання русла річки Прип’ять очеретяними рослинами